Відкриття Пантеон

Привіт, друзі! Цей маршрут присвячений відкриттю Пантеону. У минулому це був храм для римських богів, який згодом перетворили на християнську церкву. На сьогоднішній день це одне з найбільш відвідуваних місць у Римі. Прогулюючись його внутрішніми просторами, ви дізнаєтеся цікаві факти про його архітектуру, велику купол, отвір, відкритий до неба, і численні символи, які розповідають про дві тисячі років історії.

Ласкаво просимо до Пантеону

Ласкаво просимо до Пантеону, до місця, що дійсно заслуговує на увагу своєю історією, якій майже 2000 років. Ви стоїте перед одним із найвідоміших будівель стародавнього Риму, настільки винахідливо збудованим, що навіть сьогодні він продовжує дивувати всіх. Назва "Пантеон" походить від грецького слова та означає "храм усіх богів", оскільки спочатку він був присвячений усім божествам стародавнього Риму. Уявіть собі місце, де можна було побачити всі статуї найважливіших римських богів: Марса, Венери, Юпітера та багатьох інших. Пантеон був збудований імператором Адріаном у період з 118 до 125 року нашої ери, але до нього вже існував інший храм, зведений Марком Аґріппою. Його ім'я досі написане на верхній частині будівлі! З часом цей храм змінив своє призначення: у 609 році імператор Фока подарував будівлю папі Боніфацію IV, який перетворив його на християнську церкву, присвячену Марії та мученикам. Статуї богів були прибрані, а на їхньому місці з'явилися вівтарі та реліквії. Він став християнською церквою, і це допомогло зберегти його майже неушкодженим до наших днів. Особливістю цієї будівлі є, безперечно, її велика купол із отвором у центрі – так званим окулусом – який дозволяє світлу проникати всередину, створюючи дійсно захопливу атмосферу. Завдяки цьому отвору ті, хто входить в Пантеон, відчувають себе в священному місці, яке об'єднує земний світ із світом богів.

Площа Ротонда

Ми знаходимося на Пьяцца делла Ротонда, прямо перед Пантеоном. Подивіться, яке це чудове місце! Воно так називається, тому що храм має круглу форму, і звідси ви можете чудово бачити фасад із великими колонами. Колись давно ця площа була центральним осередком повсякденного життя. Ця територія була набагато вужчою і заповненою будинками, прилеглими до храму. Потім у XV столітті Папа вирішив звільнити простір, щоб Пантеон можна було краще бачити, як це є зараз. У центрі площі розташований дуже старовинний фонтан, створений Джакомо Делла Порта у 1575 році і згодом модифікований Луїджі Амічі. Безпосередньо над фонтаном ви можете побачити обеліск. Чи знаєте ви, що таке обеліски? Це дуже високі пам'ятники єгипетського походження, які часто будували на честь бога Сонця! Цей обеліск називається Обеліск Макутео і був перенесений сюди задовго після побудови Пантеону, у 1711 році. Мармуровий басейн прикрашений чотирма вирізаними дельфінами, що підтримують центральну структуру, і після численних реставрацій, остання з яких відбулася у 2017 році, фонтан повернувся до свого первинного сяйва. Ви готові увійти в найфасцинуючий храм стародавнього Риму? Підійдіть до входу і підготуйтеся відкрити для себе Пантеон, храм усіх богів!

Проннаос: величний портик Пантеону

Ласкаво просимо до величного портика Пантеону! Зупинімося перед входом у цей великий храм: його називають пронáос, і схожий він на величезну галерею. Він має ширину понад 30 метрів та глибину 15 метрів. Шістнадцять високих колон, розташованих у трьох рядах, підтримують його. Кожна колона зроблена з граніту, дуже твердого і важкого каменю. Знаєте, скільки важить кожна? Близько 60 тонн! Перші вісім утворюють головний фасад, а інші розташовані з боків. Кожна колона має майже 12 метрів у висоту і виконує дуже важливу функцію: підтримувати дах портика і надавати Пантеонові величний і урочистий вигляд. Тепер подивіться вгору: відразу над колонами знаходиться великий кам'яний трикутник, який називається тимпан. Колись на вершині тимпана можна було бачити бронзового орла, символ бога Юпітера. Спустіться поглядом трохи нижче, щоб прочитати старовинний напис, що згадує Марка Агріппу, першого, хто побудував храм тут, більше двох тисяч років тому!

Купол Пантеону

Підійми погляд, маленький досліднику! Купол Пантheon є одним з найбільших та найдавніших, що коли-небудь були побудовані. Його діаметр перевищує 43 метри: це так, наче гігантська сфера могла б ідеально вміститися в цьому просторі. Як римляни спромоглися його звести? Вони використали геніальну та дуже складну техніку. Чим вище йде купол, тим легшими стають матеріали. Внизу знаходиться важкий камінь, а вгорі використана пемза, легкий вулканічний камінь, як губка. Подивися на кесони: ці квадратні форми на куполі не лише декоративні, а й допомагають зробити структуру легшою та стабільнішою. У центрі купола ти можеш помітити окуляр, круглий отвір діаметром 9 метрів, що пропускає світло (а також дощ!). Так, ти правильно зрозумів: окуляр завжди відкритий! Але не варто хвилюватися: в підлозі є система стоку, яка збирає дощову воду та запобігає затопленням. Між тим, світло, що проникає зверху, рухається протягом дня, освітлюючи різні частини храму, як величезний природний сонячний годинник.

Апсида і святий вівтар Пантеону

Зараз ми знаходимося перед апсидою Пантеону, одним із найважливіших елементів, який допомагає зрозуміти трансформацію Пантеону в християнську церкву. Це вигнута стіна безпосередньо за вівтарем. Коли імператор Адріан побудував Пантеон, ця частина ще не існувала. Її додали пізніше, у VII столітті, коли храм став християнською церквою. Розташована на протилежному боці від входу, апсида символічно замінила статую імператора, яка, ймовірно, раніше займала це місце. Її напівкругла форма нагадує небесний склепіння і спрямовує погляд віруючих до вівтаря, духовного центру християнської літургії. Також варто відзначити і прекрасне оздоблення: те, що ми бачимо сьогодні, було додане в XVIII столітті, коли Папа Клемент XI вирішив зробити його ще більш дорогоцінним. Головний вівтар є серцем цього святого місця більше ніж 1400 років. Розташування вівтаря не випадкове, воно зумовлене тим, що вівтар знаходиться між входом і великим отвором у куполі, окулусом. Мовби він поєднує землю з небом, земний світ із божественним. Вівтар, багатий у своєму оздобленні, сяє завдяки своїм кольоровим мармуровим інкрустаціям. Протягом століть цей простір приймав урочисті обряди: коронації, весілля, державні похорони. І навіть сьогодні, кожної неділі, тут відправляють месу.

Труна Рафаеля Санті

Ми знаходимося перед однією з найважливіших гробниць: це місце поховання Рафаеля Санті, одного з найвідоміших художників Відродження. Він помер у 1520 році у віці лише 37 років, але вже залишив світові свої дивовижні твори. Коли він помер, багато людей були засмучені, навіть Папа. Рафаель висловив бажання бути похованим тут, у цьому священному місці, і його воля була виконана, адже його вважали важливою особистістю ренесансної Італії. На його надгробку є напис, складений П'єтро Бембо, який говорить: «Тут спочиває Рафаель, якого природа боялася перевершити, а коли він помер, боялася померти разом з ним». Над його гробницею розташований кам'яний бюст, тобто скульптура його обличчя. Поруч з ним спочиває його наречена, Марія Біббієна, а, ймовірно, також кілька його найближчих учнів.

Могила Віктора Еммануїла II

Тепер розглянемо ще одну дуже важливу гробницю. Тут спочиває Віктор Емануїл II, перший король об'єднаної Італії. Після його смерті у 1878 році було вирішено поховати його саме тут, у самому серці Рима. На його могилі написано: БАТЬКО ВІТЧИЗНИ, оскільки він був одним із головних діячів процесу об'єднання всіх маленьких італійських держав в одну націю. Хоча гробниця проста, у цьому величезному храмі його присутність дуже відчувається. Тут стародавній Рим поєднується з сучасною історією Італії. І насправді, він не єдиний король, похований тут: також інші члени його родини спочивають у цьому особливому місці.

Гробниця Умберто I

Поруч із його батьком Віктором Емануелем II також розташована могила Умберто I, другого короля Італії. Він правив у важкий період, сповнений змін. Дехто називав його "Добрим", але не всі погоджувались, оскільки його правління також було позначено протестами та складними моментами. Умберто I трагічно загинув у 1900 році в Монці, і був похований тут, щоб продовжити традицію королівської родини. Його могила елегантна, проте проста, прикрашена символами монархії.