Завантажити мобільний додаток

    Слідкуйте за нами

    Принесіть своє культурне місце на amuseapp

    Зв'яжіться з нами, щоб додати ваше культурне місце до amuseapp.

    Зв'яжіться з amuseapp

    © 2026 amuseapp srl. Усі права захищені. IT01302450257

    Капітолійські музеї коротко: шість шедеврів

    Капітолійська вовчиця, Марк Аврелій, Караваджо, вид на Форум згори, Венера і Вмираючий галл: найкраще з найстарішого у світі музею — для тих, хто має мало часу.

    Музей: Musei Capitolini

    Вовчи́ця, За́ла Вовчи́ці

    Де ж близнюки? Протягом століть під цією вовчицею їх не було. Перед тобою Капітолійська вовчиця — бронзова скульптура заввишки сімдесят п'ять сантиметрів. З десятого століття вона перебувала в Латерані, і це не мистецький твір, а символ правосуддя. Там відбувалися суди, а страти «під вовчицею» зафіксовані аж до 1450 року. У 1471 році папа Сікст IV передає її римському народові. Лише після цього хтось додає двох близнюків, яких дехто приписує Поллайоло. Ксилографія 1499 року вже зображує вовчицю з близнюками. Придивись до них: вони з'явилися пізніше. З ними символ правосуддя стає символом Рима. А коли з'явилася сама Вовчиця? Багато років її вважали етруською, п'ятого століття до нашої ери, і саме ця дата досі зазначена в музейній картці. У 2006 році реставраторка Анна Марія Карруба висуває іншу гіпотезу: вона може бути середньовічною. Аналізи формувальної землі вказують на тринадцяте століття. Це дві конкуруючі датування, і питання залишається відкритим. Те, що ти бачиш перед собою, може мати понад дві тисячі років або приблизно вісім століть. Продовжуй маршрут до Екседри — великої скляної зали.

    Вря́тований ве́ршник, Ексе́дра Ма́рка Авре́лія

    У Римі було двадцять дві кінні статуї, подібні до цієї. Чому до нас дійшла лише вона? Підведи погляд: Марк Аврелій верхи на коні, чотири метри двадцять чотири сантиметри бронзи під склом зали, спроєктованої Карло Аймоніно. Її відлили між 161 і 180 роками н. е., можливо, 176 року на честь тріумфу над германцями, а можливо, вже після смерті імператора. Античні джерела про неї не згадують ніколи. Протягом століть статуя стояла в Латерані. Розповідають, що вона вціліла, бо її вважали зображенням Константина, першого християнського імператора. У 1538 році папа Павло III наказав перевезти її на Капітолій. Мікеланджело спроєктував постамент, хоча, схоже, не погоджувався з тим, щоб ставити статую посеред площі. У 1849 році, у дні Римської революції, демонстранти вклали їй у руку триколірний прапор. У 1979 році бомба в сусідньому Палаццо Сенаторіо пошкодила постамент. На площі також побутує легенда: у день Страшного суду бронза знову стане золотою. Те, що ти бачиш сьогодні на площі, — копія. Оригінал тут, усередині, під захистом. А тепер піднімись на другий поверх, до Пінакотеки.

    Два́ Карава́джо, За́ла Са́нта-Петроні́лла, Пінакоте́ка

    Дві картини Караваджо в одній залі, і одна з них написана поверх іншої. Спершу знайди «Ворожку». Циганка ворожить молодому чоловікові по руці. За словами biографа Беллорі, Караваджо побачив її на вулиці й намалював з натури. Він написав цю картину наприкінці XVI століття, а першим її купив кардинал дель Монте. У 1977 році рентгенівський знімок розкрив таємницю: під шаром фарби прихована інша робота — «Коронування Богородиці» кавальєре д'Арпіно. Караваджо написав свою картину поверх твору колеги. Тепер знайди «Святого Іоанна Хрестителя» 1602 року. Його замовив Чіріако Маттеї для свого палацу, а не для церкви. Святий носить ім'я сина Маттеї — Джованні Баттіста. А поза? Караваджо запозичив її в однієї з оголених постатей зі склепіння Сикстинської капели роботи Мікеланджело. Обидві картини потрапили на Капітолій близько 1750 року. Папа Бенедикт XIV хотів придбати твори для музею і доручив кардиналові Валенті Гонзага оцінити «Ворожку». Друга версія цієї картини перебуває в Луврі. Тепер повернись на перший поверх і спустись до підземної галереї. Посередині піднімись бічними сходами до Табулярія.

    Над Фо́румом, Табула́рій

    Щоб діста́тися сюди́, ти пройшо́в(-ла́) крізь фундаме́нти па́горба, по́руч із хра́мом Вейо́віса. Храм був ста́рший за па́лац, і буді́вельники його́ обійшли́: тому́ в пла́ні є за́глибина. Тепе́р підійди́ до відкри́тої а́рки. Диви́сь вни́з. Це Ри́мський Фо́рум, поба́чений згори́. Музе́й зника́є, і зали́шається мі́сто. Па́лац, у яко́му ти зна́ходишся, був Табула́рієм, архі́вом Держа́ви: тут збері́галися зако́ни та офіці́йні а́кти Ри́му, ви́карбувані на бро́нзових табли́цях. У вісімдеся́т тре́тьому ро́ці до на́шої е́ри поже́жа пошко́джує па́горб. Дикта́тор Су́лла нака́зує відбудува́ти, а заверши́в робо́ту Квінт Лута́цій Ка́тул, ко́нсул у сімдеся́т восьмо́му ро́ці до на́шої е́ри. Да́та чита́ється в напи́сі. Тепе́р знайди́ пе́ред собо́ю за́лишки хра́мів. Храм Веспасіа́на, храм Конко́рдії. А да́лі — Ро́стри, три́буна для промо́в. Понад дві ти́сячі ро́ків тому́ ця стіна́ закрива́ла Фо́рум з бо́ку Капіто́лію. Сього́дні вона́ й до́сі — оглядо́вий майда́нчик. Знайди́ хвили́нку. З жо́дного і́ншого мі́сця в музе́ї ти не ба́чиш Рим так. Тепе́р поверта́йся до гале́реї, іди́ до само́го кінця́ і підніми́сь до подві́р'я Пала́ццо Нуо́во, потім на пе́рший по́верх, до за́ли Вене́ри.

    Вене́ра, Кабіне́т Вене́ри

    Чому папа купує оголену богиню і дарує її народові? Ти перебуваєш у Кабінеті Венери — невеликій кімнаті, що носить її ім'я. Висота статуї — сто дев'яносто три сантиметри. Її знайшли в Римі близько 1670 року, неподалік від базиліки Сан-Вітале. Минуло понад вісімдесят років. У 1752 році папа Бенедикт Чотирнадцятий купив її в родини Стаці й подарував музею. Погляньте на руки: вони прикривають тіло. Це «Венера пудика», тобто «соромлива», різновид типу, що походить від Афродіти Кнідської Праксителя. Музеї говорять приблизно про сто повторень. Наполеон забирає її до Парижа відповідно до Толентинського договору. До Рима вона повертається в 1816 році. Тим часом на її місці стояла гіпсова копія, яку згодом відправили до Великої Британії. Знайди хвилинку й роздивися статую, обійшовши її навколо: кімната маленька, а світло змінюється. Тепер повертайся до галереї та йди до кінця: остання зала — зала Галата.

    Вмира́ючий гала́т, За́ла Гладіа́тора

    Поранений воїн із торквесом на шиї. Століттями його називали гладіатором. Але це не так. Перед тобою «Вмираючий галат». Ознака — на шиї: торквес, нашийний обруч кельтських народів. Зверни увагу й на скуйовджене волосся. Це галат, кельт із Малої Азії. Це римська мармурова копія. Оригінал був бронзовий і втрачений: імовірно, він датується 230–220 роками до н. е. і був замовлений Атталом I, царем Пергама, щоб відзначити перемогу над галатами. Це ворог, і його вирізьблено гідним. Скульптуру знайшли на початку XVII століття під час розкопок на віллі Людовізі: перша згадка про неї датується 1623 роком. Довгий час її називали «Вмираючим гладіатором» через непорозуміння. У 1797 році Наполеон вивіз її до Парижа. До Рима вона повернулася 1815 року завдяки Кановi. У 2014 році скульптура вирушила до Америки: три місяці в Національній галереї мистецтва у Вашингтоні, близько семисот тисяч відвідувачів. Додому вона повернулася 20 березня. Зупинись на мить. Це остання зала. Коли повернешся на площу Капітолію, знайди в центрі вершника: те, що ти бачиш, — копія, а оригінал ти вже зустрів.

    Інтерактивний маршрут з аудіогідом - точок інтересу: 6

    Капітолійські музеї коротко: шість шедеврів
    amuseapp
    Musei Capitolini

    Капітолійські музеї коротко: шість шедеврів

    6 зупинок60

    Капітолійська вовчиця, Марк Аврелій, Караваджо, вид на Форум згори, Венера і Вмираючий галл: найкраще з найстарішого у світі музею — для тих, хто має мало часу.

    Безкоштовний короткий маршрут. Додаткові зупинки в повному маршруті: 22 Продовжити з повним маршрутом